Безпосередні учасники переговорів: The Inter-American Commission on Human Rights, the States (The Member States of the Organization of American States) and the indigenous peoples: States: Argentina, Belize, Bolivia, Brasil, Canada, Chile, Colombia, Ecuador, Guatemala, Honduras, México, Nicaragua, Panamá, Paraguay, Perú, República Dominicana, United States, Uruguay, Venezuela, Finlandia; NGOs of Indigenous Peoples: Argentina, Belize, Bolivia, Brasil, Canada, Chile, Costa Rica, Ecuador, Guatemala, Honduras, México, Nicaragua, Panamá, Perú, Saint Lucia, Suriname, United States.
Предмет переговорів: Політичні права, культурна ідентичність тубільних народів Америки, їх право на самовизначення та представництво на рівні з іншими націями
Основні питання:
- Indigenous Peoples and National Strengthening, Harmonious Relations, Respect, and Non-Discrimination
- Right to Belong to an Indigenous People
- Juridical Personality, Rejection of Assimilation
- Special Guarantees Against Racism, Racial Discrimination, Xenophobia, and Related Forms of Intolerance
- Right to Cultural Identity, Logical Conceptions and Language
- Indigenous Spirituality and Freedom of Conscience, Protection of Cultural Patrimony and Intellectual Property
Вдало був організований процес переговорів: були створені робочі групи з різних питань, які засідали періодично, проте інтенсивно, постійно звітували про результати роботи. До процесу вироблення тексту Декларації були залучені не лише представники країн Америки та тубільних народів, а й фахівці у галузях прав людини, національних, культурних меншин, вчених соціальних наук, аналітиків, неурядові організації. Вдалою була ідея розбити існуючу Декларацію прав тубільців 1997 року на частини та вписати у них запропоновані різними сторонами зміни та доповнення. Але процес переговорів все одно тривав довго – з 1999 року до червня 2003 року. При цьому переговори тривали навіть після затвердження тексту Декларації у 2003 році до квітня 2004. Кінцевий варіант Декларації прийнято не було. Кожна народність намагалася відобразити у Декларації свої привілеї, отримати більше земель чи прав у сфері інтелектуальної власності, таким чином питання визнання ідентичності народів перейшло у прагнення здобуття більшої політичної, економічної влади. Хотілося б більше дізнатися про механізм впливу даної Декларації на реальний стан справ у сфері інтересів, що відстоювалися, чи прийняття такої декларації не є виключно декларативним і чи впливає вона на визнання ідентичності тубільних народів.
Підготувала Марія Іванова
Довідки:
http://www.dialoguebetweennations.com/OASdeclaration/dintro.html
http://www.dialoguebetweennations.com/OASdeclaration/comparative.htm
http://www.dialoguebetweennations.com/OASdeclaration/dialogue2001.htm
http://www.dialoguebetweennations.com/OASdeclaration/english/negotiations2.htm
